Я таки катнув. Соло.
Фотоапарата немаю, тому фото немає.
Велокомп навернувся на другий день поїздки, відвалився проводок
тому з "технічних" можу сказати лише, що в перший день було пройдено "по компу" 103 км. (по карті наміряв 90) і час "крутіння педалей" за 3 дні десь 22 год.
Перший день старт 6:30 фініш 19:00, другий день 8:00 - 21:00, третій день 8:00 - 13:00
Перерви робив тільки на перекуси і орієнтування. Ввесь інший час їхав в напрямку фінішу, йшов в напрямку фінішу, повз в напрямку фінішу, лежав в напрямку фінішу
Всього по карті наміряв ~260 км, думаю реально вийшло кілометрів на 20 більше.
Трек поїздки вийшов таким, (намальовано постфактум по пам'яті) в деяких місцях блудив польовими дорогами і сказати точно як то було без жпс-а не реально, тому - схематично.
Ночівлі робив на Бакотській затоці і в лісі перед Ломачинцями.
З картографічного матеріалу була лише чорнобіла роздруківка якоїсь незрозумілої 2х кілометрівки Хмельницької області і кілометровки київської фабрики 2002 року, але тільки листи від старту до Сокільця "в той бік" і від Іванівців до фінішу "в зворотній". Всі ці карти - копії генштабу і схоже не дуже то й уточнювались... багато доріг намальовані рівноцінними а реально одна з них нормальний асфальт а інша грунтовка, або намальована стежка, а там нормальна бетонка.
"Язиковий" жпс працює іноді погано, так як місцеві направляють в міру свого розуміння а не так як мені треба, тому на затоку попав з іншого боку ніж планував. Навіть чесно кажучи не зовсім зрозумів як то я їхав, тому між Грушкою і затокою трек чисто умовний.
В Бучаї мене скерували в долину де я успішно блуканув і піднявся з каньйону на тому ж боці річки в якому спустився десь в напрямку Косиківців, довелось знову спускатись. Переходив річку по кладці, яку ледве знайшов в корчах, орієнтир - церква в долині, за нею є кладка. Річка на вигляд глибока, якщо кладку знесе - перейти там буде нереально. За Сокільцем були якісь стежки які нереально ідентифікувати по карті.
В Колодіївці зустрів місцеву дівчину на велосипеді і вона мені люб'язно вказала дорогу на Калачківці, але дорога (після адсько довгого спуску в каньйон) вперлась в затоку... а на моїй 2хкілометрівці інших доріг не було, довелось підніматись назад. Поблудив трохи, покрутив компас і таки знайшов польову дорогу яка вивела мене до броду через річку. Виявилось що треба було в певному місці звернути під кутом 90 градусів, хто ж знав... за річкою місцевий пастух підтвердив мої здогади і направив в село.
За Демшином їздив дивитись на Дністер, власне я найбільше хотів побачити саме цю "підкову". А далі трохи розгубився, так як на шляху був "залів" як сказала місцева дівчинка, а як перебратись на інший бік вона не знала. Але на щастя зустрів старших місцевих які розказали що внизу є міст! Ура. Не доведеться об'їжджати. На той час ці каньйони мене вже добряче вимотали. Так що хто буде їхати - з Демшина до Станіславівки можна їхати сміливо напряму, польовою дорогою, внизу є міст. Навіть казали що моста 2, але другого я не бачив.
Паром через Дністер в Усті коштує на сьогодні 5 грн. відправився о 15:50, не впевнений що в нього є чіткий графік.
Отакий "цікавий" звіт
Але може комусь інформація згодиться.
Ще можна додати що на генштабі в Старій Ушиці намальований паром через р.Ушиця.
Я знайшов що паром уже років 10 не працює.
Форум
