Діти та туризм - чи варто?

Стаття та обговорення про те, чи варто дітей підключати до ектремального туризму - http://www.risk.ru/users/ssh/13436/
Коротко все сходиться до того, що, як актори не хочуть, щоб їх діти йшли в акторство, так туристи теж не в захваті, якщо їх діти стають екстремальними туристами (а буває неектремальний туризм? ) - спорт, активний спосіб життя - так, екстремальни туризм - ні... тут можна багато про що сперечатися, тож запрошую товариство до обговорення

Особливо як на мене це більше турбує жіночу половину форуму, оскільки всі ми колись будемо мамами . І з однієї сторони хочеться долучати чадо активно проводити вільний час, але рано чи пізно діти дорослішають і уже відпочивають без батьків. Я виступаю за те, щоб брати дітей у подорожі, але без фанатизму звичайно. Якщо маля дуже маленьке, то це на рівні ПВД в теплу пору року. А з часом розвивати. Якщо у свідомому віці дитина зрозуміє, що це не її, то залишить. А якщо в крові є надлишок адреналіну по природі, то він, якщо не в туризмі, то в чомусь іншому екстремальному проявиться. І в даному випадку краще, щоб це був туризм, оскільки тоді, ви самі можете наглядно розповісти, як потрібно робити, а як не варто. Пояснити на прикладах, до чого призводять помилки. Так що я "За", але без фанатизму

Так.
Але, дитина з батьками то того моменту поки похід відпочинок без конкретних обовязків. Коли це переходить у спорт, розподіл обовязків керівник(батько)-учасник(дитина). То батьки повинні бути керівниками в одному поході, групі, альптаборі, а дитина учасником в іншому під іншим керівництвом

Малому три года
Ну и три года без каких либо серьезных выходов.
(хотя каждый решает для себя сам, ходить или не ходить)

С малым в теплое время года ПВД.
Будет новое лето в 2011 году - "будем видеть посмотреть".

Одна моя знайома казала, що її батьки (активні туристи) брали її брата в походи починаючи з 6-7 років. Потім коли йому виповнилось 13-14 інтерес до туризму пропав, і з тих пір ця людина зовісм далека від нього. А її навпаки почали брати із собою лише в 13 річному віці. І вона полюбляє туризм до сьогодні. Так що все може скластись по-різному.

amerlin пише:

Особливо як на мене це більше турбує жіночу половину форуму, оскільки всі ми колись будемо мамами . І з однієї сторони хочеться долучати чадо активно проводити вільний час, але рано чи пізно діти дорослішають і уже відпочивають без батьків. Я виступаю за те, щоб брати дітей у подорожі, але без фанатизму звичайно. Якщо маля дуже маленьке, то це на рівні ПВД в теплу пору року. А з часом розвивати. Якщо у свідомому віці дитина зрозуміє, що це не її, то залишить. А якщо в крові є надлишок адреналіну по природі, то він, якщо не в туризмі, то в чомусь іншому екстремальному проявиться. І в даному випадку краще, щоб це був туризм, оскільки тоді, ви самі можете наглядно розповісти, як потрібно робити, а як не варто. Пояснити на прикладах, до чого призводять помилки. Так що я "За", але без фанатизму

Погоджуюся! Але в більшості випадків прививання туризму власним діттям - це реалізація нездісненних мрій батьків або їхнє продовження.
Я знаю цілі родини туристів з поколіннями, а також ті сім"ї, діти яких ні ногою на такий шлях. Важко сказати чи прививання з малих років дасть свої плоди чи навпаки повну антипатію. Як то кажуть, добре, коли в міру.
От коли вашій дитині і стукне в голову "дивовижна ідея" туризму, от тоді і прийдуть рішення і вся сіль проблеми))